RELEASES
VOLKH VP-001
"Solemn March Into The Ragnarok"
Heathen Black Metal


1. Don't Believe 05:57 (mp3)
2. Winter Century 05:38
3. Rise Up, The Tired Beast 05:49
4. Under The Androgenous Creator (Nid Of Memory) 04:20
5. Glory To WHite Wolves 05:18 (mp3)
6. Solemn March Into The Ragnarok 06:11
7. Let Shine In The Spears Of Valkyries Names Of My Sons 05:14
8. Glorious In The Way Of Heroes To Walhalla 06:59 (mp3)
Total playing time 45:31
Volk - voacl, guitar, vargan, drums, music, lyrics.
Lynx The Senior - guitar, bass, engineering, music to "Let Shine In The Spears Of Valkyries Names Of My Sons".
Vargulf - back vocal in "Glorious In The Way Of Heroes To Walhalla".
Recording - Roman Batushenko.
 

MYRKVIDS DRAUMAR VP-002
"We Are War"
Heathen War Black/Death Metal


1. Hate By The Hate 05:57 (mp3)
2. Live In Nature, Die In Chainse 06:42
3. Suffocated Europe 05:09
4. Earths, That Anger Is Banished 05:34
5. Another Day – Another Death 04:12 (mp3)
6. Scars Of War 03:02
7. Art Of Devastation 03:48 (mp3)
Total playing time 34:28
Troll - guitars, bass.
Holocaust - vocals.
Lecter - drums, backings vocals.
Recorded at Beast studio (Ukrainie).
 

MOLPHAR VP-003
"Lake Of Fire"
Black/Death Metal


1. Moonlight Sacrifice 04:44 (mp3)
2. Lake Of Fire 08:23
3. Swords Of Wrath 05:01
4. The Last Battle 06:53 (mp3)
5. Awakening Of Warfare Souls 05:01
6. ... To Fly The Nightshade Wings... (bonus) 05:13 (mp3)
Total playing time 35:21
Morthal - rhythm guitar.
Lugat - lead guitar.
Berzerker - vocals.
Vitaliy Kashchin - drums.
Mykola Bylozor - bass.
Recorded at Olden studio (Ukraine).
 

FUTURE RELEASE
TEMNICH VP-004
"Pits Of The Empty Graves"
Heathen Black/Thrash Metal


1. Deathbringers 03:50 (mp3)
2. Lykho 06:28
3. The Demons 04:28
4. Ravens 03:21
5. Ave Mortum 04:53 (mp3)
6. Graves 04:06
7. Eternal Power Of Evil 05:45
8. Kolomyjky 05:07 (mp3)
Total playing time 37:58
Оlexander Pakhotin - vocal.
Roman Saprunov - guitar.
Аnton Maximov - guitar.
Evgen Lysenko - bass
Boris Burtovoy - drums
Recorded in Lugansk rock-club.
Mastered at Beast studio (Ukrainie).
 

FUTURE RELEASE
GJALLARHORN VP-005
"Awakening"
Heathen Black Metal


1. On Stair To Hall Of Dead 4:45(mp3)
2. Intro 2:41
3. Winterdemons 8:45(mp3)
4. Winternight 10:18(mp3)
5. Outro 3:36
Total playing time 30:05
Onswar - vocal, piano,
Doomor - guitar
Nameless - bass
Drums and piano recorded atв Pan Sound Records (Ukraine).

 

REVIEWS ON VOLKH "SOLEMN MARCH INTO THE RAGNAROK"

ARYAN MUSIC (www.aryanmusic.net)
Die beiden Musiker von Volkh stammen aus Ru? land und dem Vernehmen nach handelt es sich um Mitglieder von Volkolak, was ich von meiner Seite aber weder bestatigen noch verneinen kann. Acht Stucke lang wird in rund 45 Minuten vornehmlich in rasender Geschwindigkeit schwarzmetallisch musiziert, wobei die inhaltliche Ausrichtung - wie sich unschwer an den Titeln sowie den im einfach auffaltbaren farbig gedruckten Einleger erkennen la? -heidnischer Naturist. Mich erinnert die kompositorische Finesse der Russen immer wieder an die genialen Fruhwerke der Norweger Kampfar und Tulus, auch wenn keinerlei deutliche Parallelen zu erkennen sind, da Volkh zum Einen im Regelfall extremer zu Werke gehen, und zum Anderen hin und wieder auch mal die Maultrommel oder ein versoffener Klargesang im hymnischen Duktus Verwendung finden. Aber die Russen verstehen es ebenso wie die Norweger einfach, trotz aller Raserei musikalisch sehr variable Stucke zu komponieren, welche immer wieder nach heftig geknuppelten Passagen genau jene Tempiwechsel enthalten, welche fur die maximale Spannung sorgen und dies entspricht wiederum der genannten norwegischen Schule, wobei mir unweigerlich auch Kvist oder Strid in den Sinn kommen. Aufgrund der Tatsache, da? ich hier mit derart "gro?en" Namen um mich werfe und ich die Emporung gewisser Herrschaften bereits jetzt erahne, mu? ich zumindest insofern einschranken, als da? Volkh tatsachlich in erster Linie knuppeln wie die Berserker und demzufolge die Abwechslung nicht zwingend derart hoch zu bewerten ware wie im Falle der Norweger. Die Vokalisation verdient daruberhinaus besondere Ehrerbietung, wird sie doch derart heiser und aggressiv gekreischt, da? bei mir die Stubenfliegen von der Decke purzeln! Das kann man sich in etwa wie eine Symbiose des Gezeters der alten Helheim auf deren Demo sowie "Jormundgand" und dem Gekeife des "Frost" - Meisterwerkes von Enslaved vorstellen! Insofern kann man durchaus von einer Inspiration durch die hohe Schule des Nordens ausgehen, wobei auch Volkh wohlweislich darauf geachtet haben, den Bass nicht zu sehr in den Hintergrund zu mischen. Es lie?e sich hinsichtlich der Produktion sicherlich bemangeln, da? die Gitarre streckenweise etwas matschig klingt, aber ich zahle nicht zu der Sorte Rezensenten, welche kleinste Reglereinstellungen beklagen, wenn ihnen ein gelungenes Werk gereicht wird! Vor allem, wenn dann wie im funften Stuck das Gehacke mit schon eisig schneidenden Laufen beginnt... Die mir vorliegende Promo - CD erschien im Jahre 2006 bei 20 / 04 Records und soweit es mir bekannt ist, wurde die Verkaufsversion auf 1000 Exemplare limitiert.

ASSAULT (www.assault-crew.net)
ВОЛХ - це проект двох музикантів ВОЛКОЛАК, де небагато сумовите дійство основного проекту перетворюється в бойовий НС(?) метал. Швидкий, нестримний метал, в основі якого, природно, швидкісні біти під блек метал. Віддам належне, що музика хоч і проста, але досить непогана. Настрій, що описуваний в ліриці досить під стать музиці, раз у раз перехідної у звичайний тевтонський хеві-метал. Шо правда через край, злість прямо бризкає вокалом. Лірика розчулює. Не знаю чому, але я терпіти не можу тексти, у яких хтось мене до чогось призиває. Мочити, давити, рубати, косити... От на який хер все це потрібно? Кожна людина, що у стані вирішити, що йому потрібно робити по-життю, сам вирішить. Буду сподіватися, що це нестерпний щиросердечний крик гурту ВОЛХ, а вони самі давно вже роблять те, про що співають. Про що я? Так про те, що одиниці гуртів подібної спрямованості можуть наділити свої думки в неймовірно гарні й поетичні форми. До кінця альбому відчувається утома від одноманітних ритмів, а особливо від монотонного гурчання драми-машини... Арійський загін ворогів не щадив... Ну-ну.

ANTICHRIST (www.deadcenter.narod.ru.ru)
Останнім часом на нас обвалюється величезна кількість рagan метал гуртів, деякі з них можна слухати, деякі потрібно, ну а деякі, природно, краще не слухати. Але ні, гості, про які зараз мова йде, ставляться, швидше за все, до ешелону - можна слухати. Музика не огидно затаскана й однотипна, але навіть із атмосферою. Маємо bаск метал, замішаний на рagan культурі, це й тексти пісень і деякі ріффінги.. Якщо говорити про blаск метал впливи, то тут у нас середньотемповий атмосферний bаск метал. Нічого нового, але й нічого відштовхуючого Пісенна текстура, природно, оповідає про боротьбу, славу героям і тд. Загалом, тематика повинна бути всім зрозуміла. Місцями основний ритм-комбінат змінюють розміряні рифи вкупі з якимсь народним інструиентом, цікаво Волх - фанатам раgan black метал повинен прийтися до смаку.

FROSTER (wwww.froster.org)
Спочатку цей диск був виданий торік російським Othal Prods. І, думаю, цього було б цілком достатньо, щоб його купили всі хто хотів на території колишнього Союзу. Але, молодий рівненський лейбл Vacula Prods розсудив інакше й перевидав цей реліз. Думаю, що стартувати лейблу краще було б з якого-небудь власного релізу якогось нашого гурту. Тому що, нічим особливим дует з берегів Амуру (місто Благовіщенськ), мене особисто, не порадував. Примітивна стандартна блекня. Безумовно по-звірячому ідейна, куди ж без цього. Але, крім ідеологічної правильності, хотілося б ще й музику якусь почути мінімальну, а не тупе довбання в одному темпі протягом всіх восьми пісень. Незалік.

PARANOID (wwww.paranoid.com.ua)
Перед нами альбом проекту Волх, в який на якийсь час перетворився гурт Волколак. Причина таких дій проста– музику подібного роду не можна виразити в рамках творчості Волколака, тому і було ухвалене рішення про подібну трансформку. Волх є безкомпромісним, жорстким язичницьким блек металом. Його не можна назвати мелодійним, але в ритмічності йому не відмовиш. Музика йде суцільним натиском – стіна гітарного звуку, і велика кількість масивних партій ударних. Цей альбом часто порівнюють з творчістю групи Hate Forest, але, як на мене, музика Hate Forest більш хаотична. Там це більше схоже на "тупе валиво", а в нашому випадку це "валиво" складно назвати "тупим" - в кожній пісні чутно чіткий ритм, а іноді і елементи фолк метала проскакують, внаслідок чого всі пісні достатньо легко запам'ятовуються. Під кінець прослуховування альбому приходить думка, що весь альбом декілька одноманітний, але це, чомусь, абсолютно не турбує. Мабуть гурт знайшов своє звучання, що добре, і цілком упевнено себе відчуває. Загалом, в звучанні альбому все чудово, але вокал іноді напружує. Щось середнє між скримінгом і чистим вокалом. З одного боку це добре– можна без зусиль почути кожне слово, але, як результат, вокал звучить місцями пискляво, що трохи дратує. Прослуховує альбом кілька разів, можу сміливо затверджувати– слухати варто. Звичайно, далеко не всі оцінять подібну музику, але шанувальники язичницького блек металу (рівно як і heathen black, nsbm, folk black) повинні гідно оцінити цей альбом. Хороша суміш агресії, напористості, ритмічності, приправлена відповідними текстами. Група викликала у мене непідроблений інтерес, так що незабаром варто чекати інтерв'ю з цією групою на сторінках нашого порталу.

TERRORAISER # 31 / 2007
Pagan black metal проект, місце дислокації якого я назвати затруднююсь - буклет не блищить інформативністю. Наскільки я розумію, в даному проекті двоє участників - якийсь Вовк і Рись, які і розподілили свої зусилля по створенню даного альбому. Не будучи шанувальником стародавніх вірувань, мені важко судити про ступінь ідеологічної підкованості записаного матеріалу, але думається, що до цієї частини своєї творчості автори підійшли з усією відповідальністю. А ось до музичної частини, в якій я компетентніший, у мене є претензії. Швидкісний жорсткий black metal - це добре. Але коли всі 8 пісень витримані в одному темпі - це занадто. Після прослуховування створюється враження, що прослуховував одну пісню. Більше б різноманітності, і матеріал став би більш зрозумілим. Я розумію, що головне тут - ідеологія, але з таким звуковим оформленням пропагандистський ефект виявиться сумнівним.

BREIDABLIK (www.breidablik-zine.narod.ru)
Мені складно судити, що саме послужило причиною розпаду (або перейменування, або тимчасового припинення діяльності) досить відомої у вузьких колах благовіщенської pagan folk metal команди Волколак. Та й, у принципі, це має досить опосередковане відношення до теми даного огляду. Веб журнал Сполохи повідомляє наступне: http://spolohi.ru14.info/2007/02/07/volkolak.html Замітка, треба сказати, що відчутно запах жовтої преси і явно взята з якого-небудь містечкового сайту. Та й сумніваюся я, що музиканти Волколака настільки безглузді, щоб припинити існування гурту через якийссь лівий і-мейл... Тому я схильний до іншої версії створення проекту Волх. Як видно, Григорій вирішив спробувати свої сили в настільки модному сьогодні стилі як НСБМ. Наскільки йому це вдалося й спробую я з'ясувати нижче. Як повідомляє сайт http://assault-crew.net/ : "Після 4-х місячної технічної затримки цей диск нарешті побачив світ. Проект 2-х музикантів Волколака розвиває ідеї їхнього альбому 99-го року "Темный Блеск Чешуи", які цього разу музично найбільш наближені до стандартів східно європейського Black Metal. Альбом подібний потужному й важкому тарану в кращих традиціях Hate Forest з рідкими фолк вкрапленнями. Додайте абсолютно неполіткоректні тексти, у яких музиканти не соромляться у вираженнях і ви отримаєте Волх. Альбом випущений лімітованим тиражем в 1000 штук і вже третина тиражу розпродана за попередніми заявками так що поспішайте!" Коротко і зрозуміло. Але чи все так насправді, як описано в цьому короткому прес-релізі? У музичному плані цей реліз представляє себе дуже сирий, прямолінійний і хаотичний, що слабко запам'ятовується блек метал, зрідка розведений фолковими вставками (варган), аккустичними переборами й чистим вокалом. Підкуповує він слухача скоріше не вдалістю рифів, ходів і запам’ятовуванням мелодій, а первісною злістю й вогкістю. У цьому, як мені здається, криється секрет музики Волх. Також варто відзначити, що це явно не музика, що досить прослухати один раз, для того щоб зрозуміти. Рекомендую як мінімум 20 прослуховувань, щоб хоч трохи в'їхати в атмосферу альбому. Думаю, що це є доказом того, що альбом був придуманий не за два дні, а музиканти дійсно вклали свою душу у власний утвір. Із треків у першу чергу відзначу "Не Верь", "Слава Белым Волкам", "Торжественный Марш В Рагнарёк" і, мабуть, кращий трек "Славен Героев Путь В Вальхаллу". Він найбільше нагадує колишню творчість Волколаков завдяки чистому вокалу. На різних форумах і в рецензіях я зустрічав відгуки, що ніби вокал відмінно розрізняється й тексти можна легко розібрати без буклету.Мабуть, у мене щось зі слухом. Дзижчання гітар настільки забиває й зливається з вокалом, що ніби все зрозуміло, а тексти всеодноо не розрізнити. Тому повною мірою про складову лірикия я судити не можу, адже текстів у буклеті немає. Є лише окремі фрази. Але в загальному зміст зрозумілий - скандинавська міфологія, честь, військова мужність, боротьба за народ і расу й ненависть до ворогів. Лірика дуже радикальна, можливо навіть занадто. Можливо це також послужило причиною для зміни назви, адже відомо що в гурту вже давно проблеми з міліцією. Лірика примітивна, але гостра й дуже зла. Властиво, я трохи здивований такою радикалізацією світогляду музикантів. Їх, до речі, усього лише два - Волк й Рысь. Якість запису: він досить жахливий, але під стать такій стилістиці, тому чіплятися не стану. Єдиний істотний мінус - просто до болю одноманітне драм-машинне молотилово, інакше назвати це мова не повертається. Згадався Ildjarn, де під кожну пісню забитий той самий ритм. У наш час драм-машина стала вже не засобом, а єдиним способом існування більшості блек металів гуртів, і це, треба помітити, досить злиденно. Ну й, мабуть, саме слабке місце цьогорелізу - оформлення. Так, я розумію, що надрукувати чотирьох-сторінковий буклет в 4 рази дешевше ніж 20-ти сторінковий (як, наприклад, у голландського видання альбому Волколак "Слава Яриле"), але повинна всьому бути якась межа? І це в той час, коли багато західних, та й наші лейбли й гурти щосили намагаються видати свої релізи. У порівнянні з такими виданнями релізи накшталт цього виявляться просто неконкурентоспроможними. Людині буде легше зтягнути альбом нахаляву в лайноформаті, чим віддати тих самих 7 баксів за низькоякісну поліграфію. Я вже мовчу про низькоякісну роботу оформлювача. Що зачепило мене найбільше як філолога - це безграмотні переклади назв пісень, а особливо цитат з лірики англійською. (Це не перший реліз, що цим чреватий, просто прийшов час підняти цю проблему). А зараз трохи самопіару. Добродії горе-перекладачі й видавці, набираюся нахабності й звертаюся до вас: якщо не вмієте щось робити, так не беріться й не портіть чиюсь працю. Благо є люди, які безкоштовно допоможуть вам з перекладом (наприклад я). І пам’ятайте: Jedem Das Seine!

MANUSCRYPT (www.vacula.org.ua)
Персонаж з слов'янського язичництва знайшов свою роль в проекті Волка та Рисі з Благовіщинська. Сорок п'ять хвилин музики, що деякі рецензенти раніше могли описати як військовий black metal, наразі називається не йначе як heathenn black metal. Альбом "Торжественный Марш В Рагнарёк" побудований на гітарному шквалі з використанням драм-машинки, що стало вже зазвичай нормальним явищем у нашому суспільстві. Зазвичай, першою ставлять саму потужну пісню на альбомі. Музиканти з Волх поставили пісню з сумнівною назвою - "Не Верь" лише апатії там немає і навіть навпаки місцями чуємо патріотичні слогани. А саме апатію в мене визвав вокал, що просто нагадав манеру співу Faunus'a з Lucifugum альбом "Нахристихрящях". Колись Lucifugum випускали хороші альбоми, а саме з "Нахристихрящях" мене перестали цікавити, і, мабуть це частково вплинуло теж. Попри свою нс заангажованість, музика не така яскрава і переконлива і одною з причин є нашвидкоруч забита драм-машинка, А рифи зустрічаються не лише агресивними а й мелодійними, і одною з найяскравіших пісень, що запам'ятались - це "Слава Белым Волкам" та "Славен Героев Путь В Вальхалу". Лише виконання партії чистого голосу, відверто кажучи не дуже та й скримінговий повтор вже якось набридає. Зараз навіть в doom metal стали використовувати такі радості. Бас-гітара прописана з коливанням поміж гітар і звучання її без проблем відчувається,- так як і повинно бути. А інколи в єдиній пісні, а саме в головній- "Торжественный Марш В Рагнарёк" виставлена з басовим виходом як соло. Завершальна восьма пісня знову таки з використанням чистого голосу та скримінговим повтором, бек-вокал на якій виконав Vargulf. Взагалі альбом мав би бути кращим.

THE FINAL AGE (www.thefinalage.blogspot.com)
When Russian pagan folk band Volkolak issued their metal album Dark Shine of Scales, many fans of the band were dismayed. Had they abandoned their folk sound for good, some wondered? Not to worry. In actuality, "Dark Shine Of Scales" pre-dated their folk material by a few years. It had just taken a while for it to be released, for whatever reasons (I'd rather not know, personally). While Dark Shine may be Volkolak's least-popular material, a few of us were intrigued by the sound. It was an interesting artifact, certainly, and not a terrible metal album, either, though somewhat mediocre. Those that enjoyed Dark Shine may be interested in "Solemn March Into The Ragnarok" by Volkh, a band (side project?) fronted by Grigori Kirjuhin of Volkolak (and possibly featuring other Volkolak members, though I'm not sure). More or less, it picks up where Dark Shine left off. This is hateful-sounding pagan metal through and through. The only folk sound to be found is a lonely jaw harp on a few tracks. Everything else is guitar, bass, drums (machine?), and Grigori's (here called Volkh) angry, distorted vocals. At a few points in the album, he also employs his Volkolak-sounding clean vocals, which is probably the only way anyone not familiar with Dark Shine of Scales may link the two bands, sound-wise. Musically, Volh plays a relentless form of black metal, with lots of tremolo picking and blastbeats. This is not a style of music that I listen to very often, so I must admit that sometimes the drums give me a headache. However, the riffs are very melodic and I enjoyed the distorted vocals. The songs don't do much to differentiate themselves from each other the first few listens. However, I particularly enjoyed the opener, "Don't Believe," and the seventh track, "Let Shine In The Spears Of Valkyries Names Of My Sons". There are also no instrumentals or pointless intros, which is refreshing. When you hear several dozen pagan metal albums begin with the sounds of battle or waves or nature sounds, followed by a 3 minute synth intro (believe me, I've been guilty of this in my own project, so I'm not trying to put anyone down), it's nice to hear a band get right to business and keep it moving until the album ends. However, it can also be exhausting. Fortunately, with 8 tracks at 45 minutes, "Solemn March Into The Ragnarok" is a good length. This isn't an album that is likely to make much of an impact in the pagan metal scene, especially since it is limited to 1000 copies. However, those looking for bands in the fast black metal style but with pagan lyrical themes may want to check it out. Volkolak fans may not be interested unless, like me, they enjoyed "Dark Shine Of Scales" to some extent. I've found it to be an enjoyable release. It's not for everybody, but it's a solid debut for Volkh and for Ukraine's Vacula Productions. Hopefully we will see more from each.

CASUS BELLI (www.casusbellizine.narod.ru)
Цей проект є квінтесенцією пропаганди релігійної, національної і взагалі ненависті, замішаної на напрацюваннях true bm. Музиканти з гурту Волколак не стали особливо морочитися з музичною частиною Волх і пішли по шляху первинності ідеології. Музика стандартна і примітивна, аранжировки в протизаплідному стані, драм-машина запрограмована в тупу – "їде швидкий потяг, чух-чух-чух". Вокал у Вовка цілком відповідає задумці про ідеологічний тиск на слухача і цілком розбірливий, так що з лишком компенсує відсутність в буклеті текстів пісень. Тональність голосу повинна по ідеї вселяти упевненість в своїй правоті, але чогось голосу не вистачає, прослизають надмірно пафосні нотки. Корисною виявилося використання варгана, що хоч трохи різноманітив музику, а також чистий вокал в останній композиції. Тільки ось навіщо дублювати його скримінгом? Злили разом два голоси, причому скрим якийсь огидний, перебиває приємні враження від треку. Але, втім, все одно пісня вийшла кращою на диску. Підбиваючи підсумки, наречу на непомірність спрямування в ідеологію з недозволенною зневагою власне музикою. Маніфести можуть бути цінні і самі по собі, так тільки тема побита, а врятувати її можна було б хорошою, вибачте на слові, гудьбою. Порятунок, треба визнати, не зовсім вдався.

DARKSIDE (www.darkside.ru)
Що ж, ніхто і не думав, що волколаки – це милі домашні звірятка, тому чергове перетворення, що трапилося з двома представниками цього племені, не повинне нікого дивувати. Два музиканти благовіщенського гурту Волколак знову накинули на себе вовчі шкури і з оповідачів і руноспівців перетворилися на суворих і грізних воїнів, готових кидатися на все, що не володіє запахом, що ідентифікується як "свої". Музику, яку виконує Волх тільки формально можна віднести до чогось на зразок pagan або навіть black metal – вона тут абсолютно вторинна і підкреслено примітивна, перетворившись на якусь "служницю політики". Таке враження, що комради просто шукали найбільш адекватний супровід для вигуків антиєврейських, антикавказьких, ну і антихристиянських вже заразом, гасел. А щоб ніщо не відволікало, зробили цей супровід настільки примітивним, наскільки це взагалі було можливим. Блек металеве монотонне тремоло гітар і драм-машина, запрограмована під метроном– і баста. Головне, щоб вокал був розбірливий, а з цим у Вовка (Кірюхіна) все гаразд – музичний супровід акуратненько прибрали на задній план, дарма, що це в блек метал взагалі-то не прийнято, і, будь ласка. Хоч вокаліст ніби і скримує, але виглядає це так, немов він просто екзальтований штовхає мову з трибуни. Чесно кажучи, перші шість композицій з погляду музики і мистецтва є абсолютним сміттям (а з політикою розбиратися вже явно не мені), але, слава богам, останні дві речі хоч якось нагадали мені про те, що переді мною все-таки музиканти, які в своїй, скажімо так, людській іпостасі народжують альбоми, що примушують слухати себе, затамувавши подих. У "Сынов Моих Именах" музика, нарешті, стає музикою, тут з'являється навіть гітарне соло, хай і дуже боязке, мелодія примушує обернути на себе увагу, а співак починає співати, хай і скримінгом, і навіть монотонна драм-машина вже не насилує так вуха. Ну а що лідирує в завершальному треку досить оригінальний чистий вокал Варгульфа сам по собі виділяє цю пісню з числа інших, ведучи мелодійну лінію і додаючи композиції ту дещицю героїчного пафосу, якого явно не вистачало всьому альбому. Істерики з приводу засилля інородців було скільки завгодно, але вона сприймалася саме як істерика, з легким відтінком гидливості, як побачивши дорослої людини, що б'ється в корчах від безсилої злості замість того, щоб подібно до чоловіка зустрітися з життєвими обставинами лицем до лиця. В кінці альбому істерика начебто припинилася, але чи не пізно? Загалом, доводиться визнати, що за час існування в людській зовнішності амурські перевертні неабияк розгубили свою бойову гідність і видали матеріал такої якості, за який їм повинно бути соромно перед богами. Політика – політикою, але при чому тут тоді музика. А дві непогані пісні – цього дуже мало.

REVIEWS ON MYRKVIDS DRAUMAR "WE ARE WAR"

"ANTICHRIST" (www.deadcenter.narod.ru)
New releases on Ukrainian black metal label Vacula. MD coming from Ukraina too, and… I remember I’ve heard about them sometimes ago, even if I don’t mistake I had the contact with one of its musicians many years ago… But well, let’s check out the music. First of all I’m glad to the fact that Ukraina still able to bring us some worthy bands, and this album I can label as interesting and worthy for your attention stuff without any doubts. All in all here’s such mixture of black and death metal, and with Heathen structure in their music. Whole stuff made in atmospheric, majestic way, with using of catching, raw, freezing guitar parts and unholy vocals. Great thing is also that music is made in old way, without any modern touches, and that’s good to hear. Music made in various tempos, so prepare your ears to both fast and mid tempos massacre! As well as not less good slowdowns here and there, covered with great Heathen atmosphere. I also would like to add that whole conception on this album is war oriented (you can feel this in songs), thus we have to title them as Heathen war black/death metal. The lyrics are both English and Russian writing and both of them sounds good. I see MD as really perspective band into heathen black metal scene, and if they will forward by its way they will get huge respect from worldwide fans, because musicians are able to do impressing, catching, atmospheric and obscure music! Try this poison by your self! And respect to the label for supporting black metal!

BANDS THAT INTERESTED IN PRODUCE CD ON VACULA PRODUCTIONS WRITE US ON E-MAIL.